- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Розробники університету Карнегі-Меллон вирішили навчити алгоритм читати політику довірення та умови користування на сайтах і застосунках за себе, і той зі 92-відсотковою точністю визначив найважливіші розділи, які слід прочитати. Так замість сліпо погоджуватися з правилами користування, роблений розум сам обере ті, які вам слід було б увидіти. Наскільки цю справу можна довірити алгоритму, розробники описали у передвипуску на arXiv.
Навіщо робленому розуму читати за мене правила та умови?
Згідно з дослідженням ProPrivacy 2019 року, тільки 1% користувачів читає правила та умови застосунків і сайтів, що робить людей дуже вразливими, адже їхні особисті відомості стають власністю компаній, які заробляють на цьому гроші. Тому цей устрій нині надзвичайно цінний для захисту користувачів.
Дослідники вже намагалися узагальнити правила користування і політику довірення застосунків та розбити їх по значності, наприклад, чи збирається зв'язкові відомості або дані про місцезнаходження. Однак хитрість і часті оновлення не дають змоги цього зробити. Тому у своїй роботі дослідники університету Карнегі-Меллон звернулися до робленого розуму, який зможе визначати значність певних розділів і читати весь текст договору за вас.
Як довіряти у цьому РР?
Перш ніж довірити робленому розуму читати умови на сайтах, дослідники дали 3 462 добровольцям перечитати 1 551 таких договір з 27 торгових сайтів, де вони по двоє порівнювали різні розділи за рівнем «значности». Так, використовуючи висліди, вчені змогли позначати весь текст за рівнем цінности для користувачів. Рупно, що опитувані зійшлися один з одним у розумінні того, які саме розділи будуть для них цінними. Переважно вони обирали частини, які визначають права споживачів на повернення, ремонт чи заміну товарів, а також можливість отримати відзбиткування чи умови купівлі у кредит.
Потім ці дані використали для навчання нейромережі, навчаючи її глядати цінні розділи. Так вона у 92 відсотках випадків обирала у текстах ті ж частини, що і попередньо опитані, однак помилялася у реченнях, у яких використовувалося слово «ні».
Цікаво, що модель виявилася навіть більш прискіпливою, ніж добровольці, та визначала як значні багато тверджень як «повернення грошей здійснюється на вихідний спосіб оплати», хоча самим опитаним це цінним не здалося. Хоча тяжко визначити, що є «юридично цінним» в умовах та положеннях, з якими ви часто сліпо погоджуєтеся у застосунках, на гадку дослідників, використаний ними підхід, спрямований на відповіді опитаних, може принаймні надати споживачам ті відомості, які інші користувачі гадають значною перш ніж погодитися.
Навіщо робленому розуму читати за мене правила та умови?
Згідно з дослідженням ProPrivacy 2019 року, тільки 1% користувачів читає правила та умови застосунків і сайтів, що робить людей дуже вразливими, адже їхні особисті відомості стають власністю компаній, які заробляють на цьому гроші. Тому цей устрій нині надзвичайно цінний для захисту користувачів.
Дослідники вже намагалися узагальнити правила користування і політику довірення застосунків та розбити їх по значності, наприклад, чи збирається зв'язкові відомості або дані про місцезнаходження. Однак хитрість і часті оновлення не дають змоги цього зробити. Тому у своїй роботі дослідники університету Карнегі-Меллон звернулися до робленого розуму, який зможе визначати значність певних розділів і читати весь текст договору за вас.
Як довіряти у цьому РР?
Перш ніж довірити робленому розуму читати умови на сайтах, дослідники дали 3 462 добровольцям перечитати 1 551 таких договір з 27 торгових сайтів, де вони по двоє порівнювали різні розділи за рівнем «значности». Так, використовуючи висліди, вчені змогли позначати весь текст за рівнем цінности для користувачів. Рупно, що опитувані зійшлися один з одним у розумінні того, які саме розділи будуть для них цінними. Переважно вони обирали частини, які визначають права споживачів на повернення, ремонт чи заміну товарів, а також можливість отримати відзбиткування чи умови купівлі у кредит.
Потім ці дані використали для навчання нейромережі, навчаючи її глядати цінні розділи. Так вона у 92 відсотках випадків обирала у текстах ті ж частини, що і попередньо опитані, однак помилялася у реченнях, у яких використовувалося слово «ні».
Цікаво, що модель виявилася навіть більш прискіпливою, ніж добровольці, та визначала як значні багато тверджень як «повернення грошей здійснюється на вихідний спосіб оплати», хоча самим опитаним це цінним не здалося. Хоча тяжко визначити, що є «юридично цінним» в умовах та положеннях, з якими ви часто сліпо погоджуєтеся у застосунках, на гадку дослідників, використаний ними підхід, спрямований на відповіді опитаних, може принаймні надати споживачам ті відомості, які інші користувачі гадають значною перш ніж погодитися.