- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Ізраїльські науковці навчили золотих рибок пересуватися сушею, орудуючи акваріумом на колесах. Творці роботи, оприлюдненої у часописі Behavioural Brain Research, вважають свої висліди свідченням всеосяжности можливости навігації в просторі серед тварин.
Допоможіть нашим військовим якомога скоріше перемогти у війні проти москалів, записуйтеся у тероборону, надсилайте гроші нашому війську за посиланням в описі, додосьте російські сайти або допомогайте як волонтер на сайті в описі під видивом. Слава нашим воякам і нашому народу!
Що вивчали дослідники у такий спосіб?
Для тварин, які не ведуть прикріплений спосіб життя, можливість навігації у навколишньому середовищі є ключовим умінням для виживання, оскільки воно забезпечує глядання їжі та супутника, а також ховання від загроз. При цьому істота повинна розуміти своє місцезнаходження у просторі, що є необхідною умовою для дієвого намічування та здійснення направлених рухів. Проте, чи так само керується у просторі ссавець, який пересувається сушею переважно в одній площині, та риба, чиє водне середовище дає їй більшу свободу в пересуванні? Над цим питанням замислилися науковці Університету Бен-Гуріона в Неґеві.
Як вивчали навігацію тварин?
Щоб перевірити, чи устрої навігації є особливими для певного виду та обумовленими середовищем його існування, вчені подумали, що треба подивитися, як тварина пересувається у незвичному для неї просторі.
Дослідники розробили пристрій, який назвали орудуваним рибою приладом. По суті, це акваріум на колесах, пересування якого здійснюється орудуваними рухами риби всередині неї. Рух приладу забезпечується знімачем, лідаром та устроєм обчислювачного зору, що дає змогу записувати розміщення риби наживо й здійснювати переміщення усього устрою, відповідно задіюючи двигуни. Тобто, наближуючись до однієї зі стінок, риба приводить у рух акваріум.
У дослідженні ордування «рибомобілем» довірили шістьом золотим рибкам на ристалищі розмірами 3 на 4 метри. Щоб навчитися орудувати було легше, вчені чіпляли рожеву дошку на одну з білих стін, при наближенні якої стінкою акваріума рибка отримувала винагороду у вигляді корму.
Як впоралися з управлінням рибки?
Всупереч тому, що рибкам доводилося пересуватися у незвичному для них середовищі, зорове сприйняття якого спотворюється через воду та стінки акваріума, за кілька днів вони навчилися управляти приладом.
Вчені зазначають, що було не важливо, із якої точки арени запускали рибу, вона успішно направляла свій автомобіль до стіни із рожевою міткою, і навіть коли на стінах були ще й відволікаючі дошки інших мастей. Коли розміщення рожевої дошки змінювали, то в перші кілька спроб тварина прямувала до попереднього місця розташування мітки. Проте десь на третій раз рибка вже одразу йшла до нового розміщення мітки. Це означає, що риби направлялися не лише на саму кольорову дошку, а й на інші складові довкілля при навігації. Можливо, вони більше ваги надавали самому місцезнаходженню у світлиці, де раніше отримували їжу. А те, що вони вже після кількох невдалих спроб стали обирати правильну путь, вказує на хутке пристосування і внесення відповідних виправлень у намічуванні та дії.
Висліди науковців свідчать про можливість риб пристосовуватися до навігації навіть у зовсім незвичному для них середовищі, що є складним завданням. Ймовірно, сприйняття простору має таки всеохопний стрій, незалежний від середовища та спільний для різних видів.
Допоможіть нашим військовим якомога скоріше перемогти у війні проти москалів, записуйтеся у тероборону, надсилайте гроші нашому війську за посиланням в описі, додосьте російські сайти або допомогайте як волонтер на сайті в описі під видивом. Слава нашим воякам і нашому народу!
Що вивчали дослідники у такий спосіб?
Для тварин, які не ведуть прикріплений спосіб життя, можливість навігації у навколишньому середовищі є ключовим умінням для виживання, оскільки воно забезпечує глядання їжі та супутника, а також ховання від загроз. При цьому істота повинна розуміти своє місцезнаходження у просторі, що є необхідною умовою для дієвого намічування та здійснення направлених рухів. Проте, чи так само керується у просторі ссавець, який пересувається сушею переважно в одній площині, та риба, чиє водне середовище дає їй більшу свободу в пересуванні? Над цим питанням замислилися науковці Університету Бен-Гуріона в Неґеві.
Як вивчали навігацію тварин?
Щоб перевірити, чи устрої навігації є особливими для певного виду та обумовленими середовищем його існування, вчені подумали, що треба подивитися, як тварина пересувається у незвичному для неї просторі.
Дослідники розробили пристрій, який назвали орудуваним рибою приладом. По суті, це акваріум на колесах, пересування якого здійснюється орудуваними рухами риби всередині неї. Рух приладу забезпечується знімачем, лідаром та устроєм обчислювачного зору, що дає змогу записувати розміщення риби наживо й здійснювати переміщення усього устрою, відповідно задіюючи двигуни. Тобто, наближуючись до однієї зі стінок, риба приводить у рух акваріум.
У дослідженні ордування «рибомобілем» довірили шістьом золотим рибкам на ристалищі розмірами 3 на 4 метри. Щоб навчитися орудувати було легше, вчені чіпляли рожеву дошку на одну з білих стін, при наближенні якої стінкою акваріума рибка отримувала винагороду у вигляді корму.
Як впоралися з управлінням рибки?
Всупереч тому, що рибкам доводилося пересуватися у незвичному для них середовищі, зорове сприйняття якого спотворюється через воду та стінки акваріума, за кілька днів вони навчилися управляти приладом.
Вчені зазначають, що було не важливо, із якої точки арени запускали рибу, вона успішно направляла свій автомобіль до стіни із рожевою міткою, і навіть коли на стінах були ще й відволікаючі дошки інших мастей. Коли розміщення рожевої дошки змінювали, то в перші кілька спроб тварина прямувала до попереднього місця розташування мітки. Проте десь на третій раз рибка вже одразу йшла до нового розміщення мітки. Це означає, що риби направлялися не лише на саму кольорову дошку, а й на інші складові довкілля при навігації. Можливо, вони більше ваги надавали самому місцезнаходженню у світлиці, де раніше отримували їжу. А те, що вони вже після кількох невдалих спроб стали обирати правильну путь, вказує на хутке пристосування і внесення відповідних виправлень у намічуванні та дії.
Висліди науковців свідчать про можливість риб пристосовуватися до навігації навіть у зовсім незвичному для них середовищі, що є складним завданням. Ймовірно, сприйняття простору має таки всеохопний стрій, незалежний від середовища та спільний для різних видів.