- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Американські науковці розробили їстівні олійні гелі для доставлення ліків в тіло людини. Винахід покликаний полегшити зцілення дітей, які мають складнощі із проковтуванням ліків у вигляді капсул та таблеток, і показав свою корисність у перших випробуваннях на тваринах. Висліди оприлюднені у часописі Science Advances.
Хіба в нас немає заміни таблеткам?
Хоч для дітей існують ліки у вигляді водних розчинів та сиропів, вони підходять тільки для засобів, які розчиняються у воді, або мають готуватися перед вживанням із використанням чистої води й зберігатися в прохолодному місці, що не завсігди доступно, тим більше у нерозвинених державах. Взявши ці недоліки до вгляду, спільнота науковців із Массачусетського технологічного інституту та Жіночої цілительні Брігема зайнялася розробленням нового способу доставлення ліків дітям.
Куди завели розмисли дослідників?
Вчені звернули вгляд на вид речовини — олеогель. Це олійний гель, суміш драглої речовини з олією, який часто використовують у їстівній промисловості, наприклад, для підвищення стійкости виробу до танення і завадження відділення рідкої олії в ньому. Для використання як носія ліків олеогель мав відповідати кільком вимогам: підходити для розчинних та нерозчинних у воді засобів, не вимагати розведення, бути безпечним для дітей, витримувати різні температури та вологості, бути зручним у застосуванні та забезпечувати високу точність необхідної міри як у ротовій, так і в прямокишковій мірі.
Різні види олеогелів виробили із їстівних природних олій, у тому числі, кунжутної, лляної та бавовняної. Драглими речовинами обрали, зокрема, бджолиний та рисовий воски. Олеогелі доповнювали чотирма цілительськими засобами зі списку ВООЗ найтяжчих ліків, якими зцілюють зарази: антибіотиком азитроміцином, протималярійним засобом люмефантрином або протигельмінтним празіквантелом. Корисність такого вигляду введення перевіряли на піддослідних свинях.
Як проявили себе олійні гелі?
Поєднуючи олії та воски в різних співвідношеннях, науковці отримали олеогелі різної в'язкости. Одні нагадували дещо густий напій, наприклад, коктейль, тоді як інші були схожі на пудинг. Робітники консалтингової компанії, яка знається на вподобаннях споживачів, підказали, що за ласовими властивостями найбільший попит мали олеогелі з нейтральною бавовняною олією або зі злегка горіховою кунжутною.
Що не менш цінно, олійні розчини ліків виявилися достатньо стійкими. Для прикладу, водний розчин азитроміцину для ротового приймання можна зберігати тільки протягом 10 днів за температури 5-30 градусів Цельсія, чого у деяких місцевостях, навіть з доступом до чистої води, не вдасться досягти через відсутність холодильників. Натомість в олеогелі азитроміцин зберігав стійкість за температури 40 градусів більш як шість тижнів, а за 60 градусів — близько тижня. Цього може бути достатньо, щоб засіб не зіпсувався при перевезенні у спекотному перевозі.
Випробування на тваринах вказало, що олеогелі безпечні та не спричиняють отруйних дій. Водночас вони забезпечують високу життєдоступність цілительських засобів. Засоби успішно поглиналися і досягали найвищої насичености за 3-4 години, як і у випадку з таблетками. Щоправда, здебільшого життєдоступність була найвища при прямокишковому введенні гелів.
Тож олійні гелі показали дані для заміни таблеток у зцілюванні дітей. Тому творці намічують невдовзі провести перші цілительські випробування олеогелів та олеопаст на людях, і вже підібрали зручне вкладання, яке дає змогу чітко підбирати необхідну міру для хворого.
Хіба в нас немає заміни таблеткам?
Хоч для дітей існують ліки у вигляді водних розчинів та сиропів, вони підходять тільки для засобів, які розчиняються у воді, або мають готуватися перед вживанням із використанням чистої води й зберігатися в прохолодному місці, що не завсігди доступно, тим більше у нерозвинених державах. Взявши ці недоліки до вгляду, спільнота науковців із Массачусетського технологічного інституту та Жіночої цілительні Брігема зайнялася розробленням нового способу доставлення ліків дітям.
Куди завели розмисли дослідників?
Вчені звернули вгляд на вид речовини — олеогель. Це олійний гель, суміш драглої речовини з олією, який часто використовують у їстівній промисловості, наприклад, для підвищення стійкости виробу до танення і завадження відділення рідкої олії в ньому. Для використання як носія ліків олеогель мав відповідати кільком вимогам: підходити для розчинних та нерозчинних у воді засобів, не вимагати розведення, бути безпечним для дітей, витримувати різні температури та вологості, бути зручним у застосуванні та забезпечувати високу точність необхідної міри як у ротовій, так і в прямокишковій мірі.
Різні види олеогелів виробили із їстівних природних олій, у тому числі, кунжутної, лляної та бавовняної. Драглими речовинами обрали, зокрема, бджолиний та рисовий воски. Олеогелі доповнювали чотирма цілительськими засобами зі списку ВООЗ найтяжчих ліків, якими зцілюють зарази: антибіотиком азитроміцином, протималярійним засобом люмефантрином або протигельмінтним празіквантелом. Корисність такого вигляду введення перевіряли на піддослідних свинях.
Як проявили себе олійні гелі?
Поєднуючи олії та воски в різних співвідношеннях, науковці отримали олеогелі різної в'язкости. Одні нагадували дещо густий напій, наприклад, коктейль, тоді як інші були схожі на пудинг. Робітники консалтингової компанії, яка знається на вподобаннях споживачів, підказали, що за ласовими властивостями найбільший попит мали олеогелі з нейтральною бавовняною олією або зі злегка горіховою кунжутною.
Що не менш цінно, олійні розчини ліків виявилися достатньо стійкими. Для прикладу, водний розчин азитроміцину для ротового приймання можна зберігати тільки протягом 10 днів за температури 5-30 градусів Цельсія, чого у деяких місцевостях, навіть з доступом до чистої води, не вдасться досягти через відсутність холодильників. Натомість в олеогелі азитроміцин зберігав стійкість за температури 40 градусів більш як шість тижнів, а за 60 градусів — близько тижня. Цього може бути достатньо, щоб засіб не зіпсувався при перевезенні у спекотному перевозі.
Випробування на тваринах вказало, що олеогелі безпечні та не спричиняють отруйних дій. Водночас вони забезпечують високу життєдоступність цілительських засобів. Засоби успішно поглиналися і досягали найвищої насичености за 3-4 години, як і у випадку з таблетками. Щоправда, здебільшого життєдоступність була найвища при прямокишковому введенні гелів.
Тож олійні гелі показали дані для заміни таблеток у зцілюванні дітей. Тому творці намічують невдовзі провести перші цілительські випробування олеогелів та олеопаст на людях, і вже підібрали зручне вкладання, яке дає змогу чітко підбирати необхідну міру для хворого.